оборонний

1. Який стосується оборони, призначений для захисту від нападу, відбиття атаки ворога.

2. Який належить до військової галузі промисловості або пов’язаний з виробництвом зброї, техніки та інших засобів для потреб оборони.

Приклади вживання

Приклад 1:
І стягнули човни й, не чекаючи Ромадановського, вдарили по правому берегу, біля села Шабельники, й збили турків, які заступили їм шлях, й одразу зробили на правому березі траншемені — оборонний насип. І пішли далі.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: прикментик () |