1. Який стосується оборони, призначений для захисту від нападу, відбиття атаки ворога.
2. Який належить до військової галузі промисловості або пов’язаний з виробництвом зброї, техніки та інших засобів для потреб оборони.
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується оборони, призначений для захисту від нападу, відбиття атаки ворога.
2. Який належить до військової галузі промисловості або пов’язаний з виробництвом зброї, техніки та інших засобів для потреб оборони.
Приклад 1:
І стягнули човни й, не чекаючи Ромадановського, вдарили по правому берегу, біля села Шабельники, й збили турків, які заступили їм шлях, й одразу зробили на правому березі траншемені — оборонний насип. І пішли далі.
— Франко Іван, “Мойсей”