1. Стан або властивість об’єкта, що має форму кільця або декількох кілець; кільцеподібність.
2. У лісівництві — сукупність річних кілець на поперечному зрізі стовбура дерева, що характеризує його вік та умови росту.
3. У біології (орнітології) — метод наукового дослідження міграції, тривалості життя та чисельності птахів шляхом мічення їх спеціальними кільцями, а також стан особини, що має таке кільце.