Значення
-
Стан або властивість об’єкта, що має форму кільця або декількох кілець; кільцеподібність.
-
У лісівництві — сукупність річних кілець на поперечному зрізі стовбура дерева, що характеризує його вік та умови росту.
-
У біології (орнітології) — метод наукового дослідження міграції, тривалості життя та чисельності птахів шляхом мічення їх спеціальними кільцями, а також стан особини, що має таке кільце.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окільцьованість, р. окільцьованості, д. окільцьованості, з. окільцьованість, о. окільцьованістю, м. окільцьованості, к. окільцьованосте