окраса

1. Те, що прикрашає, робить когось або щось красивим, надає привабливості; краса, прикраса.

2. Перен. Найкращий, найвидатніший представник чогось; гордість, слава.

3. Заст. Оздоблення, орнамент, візерунок на чомусь.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але до цих по­вчальних розділів хлопець ще не дійшов, і коли дерев’яний годинник, окраса його кабінету, показав десяту, відчув право спати й отак розв’язати всі питання минулого дня.Він заснув і прокинувся від тихого шелесту коло ліжка. Розплющив зненацька очі, побачив у темряві, що сіріла коло єдиного вікна, білу постать, величезну в мороку перед очима, повними сну.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 2:
30.10.1920 X. Олесь Ведмежа спина і ведмежий торс, Важка хода і зігнута постава… Як вицвів він, наш світосяйний Хоре, Окраса наша, гордощі і слава! Його впевняли «двадесять язвись», Що жанр його — poèmes patriotiques — І він міняв пісень ліричних чари На гук патріотичної фанфари.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |