Словник Української Мови
1. Який стосується резонансу (у фізиці — явища різкого зростання амплітуди коливань системи при збігу частоти зовнішнього впливу з власною частотою системи).
2. Такий, що викликає широкий громадський відгук, обговорення; який знаходить особливий відклик у суспільстві.
3. У музиці: такий, що стосується резонансу (посилення звуку внаслідок коливань інших тіл з тією ж частотою); призначений для посилення звуку (про корпус інструмента тощо).
1. Фізична властивість системи (наприклад, коливальної), яка полягає в здатності до різкого посилення амплітуди власних коливань при дії зовнішньої сили з частотою, що збігається з власною частотою системи (резонансом).
2. У переносному значенні — властивість чого-небудь викликати широкий суспільний відгук, знаходити особливий відповідник у свідомості або почуттях людей.
1. Електричний трансформатор, конструкція та параметри якого розраховані на роботу в режимі резонансу напруг або струмів, що дозволяє підвищити ефективність передачі енергії на певній частоті.
2. (іст.) Високочастотний трансформатор, розроблений Ніколою Теслою та використовуваний в його експериментах з бездротовою передачею енергії, що працював у резонансному режимі для створення високої напруги.
1. Фізичне тіло або пристрій, здатний до коливань з певною власною частотою, що використовується для посилення або виділення коливань певної частоти з їх спектру.
2. Порожнина або система, у якій можуть виникати або посилюватися звукові коливання певної частоти (наприклад, у музичних інструментах, голосовому апараті людини).
3. У радіотехніці — коливний контур або інша система, призначена для виділення коливань певної частоти.
4. У фізіології — порожнини тіла (ротова, носова, глоткова), що виконують роль вторинного джерела звуку, формуючи тембр голосу.
1. Який стосується резонатора, призначений для резонансу або посилення звукових коливань.
2. У фонетиці: який стосується резонансних властивостей порожнин ротового та носового каналів, що формують тембр голосового звуку.