drevosliv.com

Словник Української

резонатор

Буква

1. Фізичне тіло або пристрій, здатний до коливань з певною власною частотою, що використовується для посилення або виділення коливань певної частоти з їх спектру.

2. Порожнина або система, у якій можуть виникати або посилюватися звукові коливання певної частоти (наприклад, у музичних інструментах, голосовому апараті людини).

3. У радіотехніці — коливний контур або інша система, призначена для виділення коливань певної частоти.

4. У фізіології — порожнини тіла (ротова, носова, глоткова), що виконують роль вторинного джерела звуку, формуючи тембр голосу.

Приклади:

Приклад 1:
Зокрема, в одній із гробниць було знайдено золоту царську печатку, шолом царя Мескалам- дуга з електруму, в іншій — фігурку козла із золота, лазуриту й перламутру, а в могильнику Шубад (Пу-Аббі), ймовірно, верховної жриці — золотий і срібний посуд, двометрову арфу, резонатор якої інкрустований золотом і перламутром, прикрашений золотою голівкою бика. Череп Шубад проломився під тягарем розкішної гірлянди із золотого листя та напівкоштовного каменю.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

More posts