Значення
-
Фізичне тіло або пристрій, здатний до коливань з певною власною частотою, що використовується для посилення або виділення коливань певної частоти з їх спектру.
-
Порожнина або система, у якій можуть виникати або посилюватися звукові коливання певної частоти (наприклад, у музичних інструментах, голосовому апараті людини).
-
У радіотехніці — коливний контур або інша система, призначена для виділення коливань певної частоти.
-
У фізіології — порожнини тіла (ротова, носова, глоткова), що виконують роль вторинного джерела звуку, формуючи тембр голосу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. резонатор, р. резонатора, д. резонаторові, з. резонатор, о. резонатором, м. резонаторі, к. резонаторе