1. (спец.) Власна назва технологічного процесу в гірничій справі, металургії або хімічній промисловості, що полягає у відновленні (регенерації) втрачених властивостей або переробці відпрацьованих гумових виробів, сумішей або матеріалів для подальшого використання.

2. (заст., розм.) У широкому вжитку — процес повторного використання, переробки старих гумових предметів; сировина, отримана в результаті такого процесу.

1. (хімія) Сіль смоляних кислот, що утворюється при взаємодії каніфолі або інших природних смол з оксидами, гідроксидами або карбонатами металів; застосовується для виробництва лаків, мила, полімерів тощо.

2. (техн.) Матеріал на основі суміші каучуку та природної смоли (каніфолі), що використовувався раніше для виготовлення платівок (грамофонних записів).

1. Гумовий шнурок або стрічка, що має властивість розтягуватися і повертатися до початкової форми, використовується для скріплення, стягування чогось (наприклад, волосся, паперів, одягу).

2. Розмовна назва гумки для стирання (ластика), канцелярського приладдя для видалення написаного олівцем.

3. Розмовна назва еластичного матеріалу (тканини) з домішкою гумових ниток, що добре розтягується (наприклад, для пояса, манжета).

4. У техніці — деталь, виготовлена з гуми, що виконує роль амортизатора, ущільнювача або приводу (наприклад, приводний пас, кільце ущільнення).

1. Рішення, прийняте колегіальним органом, збором або міжнародною організацією після обговорення поставленого питання; документ, що містить таке рішення.

2. У діловодстві: розпорядження, вказівка керівника, написана на документі, що підлягає виконанню.

3. У поліграфії та мистецтві: міра деталізації зображення, що визначається кількістю точок (пікселів) на одиницю площі; здатність пристрою відтворювати дрібні деталі.