Словник Української Мови
1. (в медицині) залишкові явища після перенесеної хвороби, травми або операції, що зберігаються тривалий час або назавжди.
2. (в юриспруденції) залишкова частина майна або капіталу після виконання всіх зобов’язань, наприклад, після розподілу спадщини або ліквідації підприємства.
3. (в хімії та техніці) залишок, осад, речовина, що залишилася після завершення процесу (наприклад, після випарювання, дистиляції).
1. (мед.) Який залишився після перенесеного захворювання, лікування або гострої фази патологічного процесу; залишковий.
2. (юр., фін.) Який стосується залишкової вартості майна, активів або зобов’язань після певних вирахувань або поділів; залишковий.
3. (геол.) Який утворився в результаті тривалого вивітрювання та вилуговування гірських порід і залишився на місці свого первинного утворення.
1. (в медицині) у залишковому стані, що стосується явищ або симптомів, які збереглися після перенесення гострої фази захворювання.
2. (в техніці, хімії) у залишковому вигляді, що стосується речовин або властивостей, які залишилися після основного процесу.
1. Залишок, осад, те, що залишилося після основного процесу, перетворення або видалення частини чогось (у хімії, медицині, техніці).
2. У філософії, особливо в позитивізмі — залишкове явище, яке неможливо пояснити наявними науковими знаннями та методами.
3. У юриспруденції — майно, що залишається після виконання заповіту, розподілу спадщини або ліквідації підприємства.
4. У математиці та техніці — різниця, похибка, величина, що залишилася після певних обчислень або апроксимацій.
1. Еластичний матеріал, який отримують шляхом вулканізації каучуку (природного або синтетичного) з різними добавками; гума.
2. Розм. Вироби з такого матеріалу, зокрема гумові чоботи або галоші.
3. Розм. Про будь-який еластичний, пружний предмет або матеріал, що здатний сильно розтягуватися і повертатися до початкової форми.
4. Спец. У деяких видах спорту (наприклад, у гімнастиці) — розтяжний шнур для тренувань.