Значення
-
Залишок, осад, те, що залишилося після основного процесу, перетворення або видалення частини чогось (у хімії, медицині, техніці).
-
У філософії, особливо в позитивізмі — залишкове явище, яке неможливо пояснити наявними науковими знаннями та методами.
-
У юриспруденції — майно, що залишається після виконання заповіту, розподілу спадщини або ліквідації підприємства.
-
У математиці та техніці — різниця, похибка, величина, що залишилася після певних обчислень або апроксимацій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. резидуум, р. резидууму, д. резидуумові, з. резидуум, о. резидуумом, м. резидуумі, к. резидууме