резидуум

[rɛzɪduum] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Залишок, осад, те, що залишилося після основного процесу, перетворення або видалення частини чогось (у хімії, медицині, техніці).

  2. У філософії, особливо в позитивізмі — залишкове явище, яке неможливо пояснити наявними науковими знаннями та методами.

  3. У юриспруденції — майно, що залишається після виконання заповіту, розподілу спадщини або ліквідації підприємства.

  4. У математиці та техніці — різниця, похибка, величина, що залишилася після певних обчислень або апроксимацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. резидуум, р. резидууму, д. резидуумові, з. резидуум, о. резидуумом, м. резидуумі, к. резидууме

Більше записів