Ретикулоендотеліоцит — це клітина ретикулоендотеліальної системи (макрофагіальної системи), що має властивість активної фагоцитарної діяльності; до таких клітин належать макрофаги, мікроглія, клітини Купфера, гістіоцити та інші.
-
окислення
1. Хімічна реакція, внаслідок якої атом, молекула або йон втрачає електрони, що супроводжується підвищенням ступеня окиснення елемента; процес з’єднання речовини з киснем.
2. (у техніці, побуті) Утворення оксидів (найчастіше на поверхні металів) під впливом кисню повітря або інших окисників, що часто призводить до зміни властивостей матеріалу (наприклад, іржавіння заліза).
3. (у біохімії, біології) Складовий процес дихання клітин, при якому органічні речовини окиснюються з виділенням енергії, необхідної для життєдіяльності організму.
-
ретикулоперитоніт
ретикулоперитоніт — запальне захворювання сітки (першого відділу шлунка) у жуйних тварин, спричинене проколом її стінки гострим стороннім предметом з подальшим розвитком локального або дифузного перитоніту.
-
окислити
1. (у хімії) Перетворити речовину на окід шляхом хімічної реакції, пов’язаної з віддачею електронів або приєднанням кисню; надати атому вищого ступеня окиснення.
2. (у техніці, побуті) Викликати появу шару оксиду на поверхні металу (наприклад, іржі на залізі) під дією кисню або окиснювальних агентів.
3. (переносно) Зробити непридатним, псуватися під впливом повітря (про продукти харчування, наприклад, жири).
-
ретикулоплазмоцитоз
Ретикулоплазмоцитоз — рідкісне захворювання кровотворної системи, при якому в кістковому мозку та периферичній крові одночасно присутні клітини двох ліній: плазматичні клітини (плазмоцити) та ретикулярні клітини (ретикулоцити), що свідчить про системне пухлинне захворювання з ознаками парапротеїнемії.
-
окислитися
1. (хім.) Вступити в хімічну реакцію з киснем, утворивши оксид; покритися оксидною плівкою внаслідок дії кисню повітря або іншого окиснювача.
2. (перен., розм.) Втратити свіжість, енергію, життєву силу; застаріти, знерухоміти в розвитку.
-
ретикулосаркома
Ретикулосаркома — злоякісна пухлина, що походить з клітин ретикулоендотеліальної (макрофагальної) системи, різновид саркоми м’яких тканин.
-
окислювальний
1. (хімія) Який має здатність окиснювати інші речовини, відбираючи у них електрони або збільшуючи ступінь окиснення їхніх атомів; призначений для окиснення.
2. (техн.) Пов’язаний з процесом окиснення, що використовується для отримання певних властивостей матеріалу (наприклад, металу) або його захисту.
-
ретикулоспинномозковий
Який стосується зв’язків між сітчастим утворенням (ретикулярною формацією) головного мозку та спинним мозком.
-
окислювання
1. Хімічний процес, при якому атом, іон або молекула втрачає електрони, що супроводжується підвищенням ступеня окиснення; взаємодія речовини з киснем або іншим окисником.
2. У техніці та побуті — процес покриття поверхні металу оксидною плівкою (наприклад, іржавіння заліза, патина на міді).
3. У біохімії — окислювально-відновні реакції, що відбуваються в живих організмах під час дихання, обміну речовин тощо.