1. Який щільно утрамбований, утолочений ходьбою або іншими діями (про ґрунт, сніг тощо).
2. Який має зменшену, меншу висоту або об’єм внаслідок утрамбовування, утолочування.
Словник Української Мови
1. Який щільно утрамбований, утолочений ходьбою або іншими діями (про ґрунт, сніг тощо).
2. Який має зменшену, меншу висоту або об’єм внаслідок утрамбовування, утолочування.
Хлорнітрофенол — органічна сполука, похідна фенолу, в молекулі якого один або кілька атомів водню заміщені атомами хлору та нітрогрупою; використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, пестицидів та інших хімічних речовин.
Утоптаність — стан поверхні, що виник внаслідок інтенсивного ходіння, їзди або інших механічних впливів, який характеризується втратою пухкості, здутістю, надмірним згущенням і зниженням родючості ґрунту.
Утоптаність — ступінь щільності, твердості поверхні (часто ґрунту, доріжки, трави), досягнутий в результаті тривалого або інтенсивного утоптування.
1. Який виготовлений штучним, не природним способом; штучний.
2. Який є результатом майстерної, витонченої роботи; майстерно виконаний, складний за технікою виготовлення.
3. Уживається як складова частина власних назв, що позначає вироби, техніку, матеріали, отримані штучним шляхом (наприклад, штуковий шовк, штукове хутро).
Хлорно — прислівник, утворений від прикметника “хлорний”, що означає: властивий хлору, характерний для хлору або містить хлор.
Хлорно — прислівник, що вказує на спосіб дії, пов’язаний із застосуванням хлору або його сполук, наприклад, для знезараження чи відбілювання.
1. Розмовне позначення предмета, механізму або пристрою, назву якого говорящий не пам’ятає, не знає або навмисно не називає.
2. Розмовне позначення будь-якої складниці, деталі або незвичайної конструкції, що викликає цікавість або здивування.
3. Перенісне, розмовне позначення хитромудрої, вигадливої справи, задуму або ситуації.
Уторований (від дієслова “уторувати“) — такий, що має витоптану, протоптану дорогу або стежку; обладнаний тором (накатаною дорогою).
Уторований (переносно) — такий, що став звичним, звичайним, банальним; що не викликає новизни або інтересу через частоту вживання або повторення.
Уторованість — властивість за іменем власним Уторова, що стосується творчості, ідей або стилю української письменниці Оксани Уторової.
1. Зменшувально-пестливе від “штуковина” — невеликий предмет, річ, пристрій, часто з незвичною або складною будовою.
2. (перен., розм.) Хитра, хитромудра справа, вигадка, задум.