утолочений

[utolot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. (Про людину) Який зазнав тілесних ушкоджень, побоїв, побитий.

  2. (Перен., розм.) Сильно втомлений, знесилений; змучений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утолочений, р. утолоченого, д. утолоченому, з. утолоченого, о. утолоченим, м. утолоченім

Більше записів