Древослів

Словник Української Мови

  • штукатурний

    Який стосується штукатурки, призначений для неї або пов’язаний з процесом штукатурних робіт.

    Який використовується або застосовується при штукатурних роботах (про інструменти, матеріали, суміші тощо).

  • утоплений

    1. Який загинув від утоплення, тобто внаслідок потрапляння води в дихальні шляхи.

    2. Який був навмисно понурений у рідину для певної мети (наприклад, для приготування страви).

    3. Переносно: такий, що повністю занурений у щось, охоплений якимось станом або почуттям.

  • хлорнітроанізол

    Хлорнітроанізол — органічна сполука, похідне анізолу, в молекулі якого один або кілька атомів водню заміщені атомами хлору та нітрогрупою; використовується як проміжний продукт в органічному синтезі.

  • утопленик

    утопленик — чоловік, який загинув від утоплення; той, хто потонув.

    утопленик — у народних повір’ях: неспокійний дух, привид людини, що потонула; водяник, болотяник.

  • штукатурниця

    Жінка, яка професійно займається штукатурними роботами, нанесенням штукатурки на стіни, стелі та інші поверхні.

    Робітниця, що працює на виробництві штукатурних сумішей або матеріалів.

  • хлорнітроанілін

    Хлорнітроанілін — органічна сполука, похідна аніліну, в молекулі якого один атом водню заміщений на атом хлору, а інший — на нітрогрупу; використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, пестицидів та лікарських засобів.

  • утоплениця

    1. Жінка або дівчина, яка загинула внаслідок утоплення; потоплениця.

    2. У народних віруваннях та фольклорі — неспокійна душа такої загиблої, що є небезпечною для живих, часто зображається як міфічна істота (напр., русалка, мавка).

  • хлорнітробензолсульфокислота

    Органічна сполука, похідна бензолу, що містить у своїй молекулі хлор, нітрогрупу та сульфогрупу; використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, лікарських засобів та інших хімічних речовин.

  • штукатурно-затиральний

    Який стосується одночасно штукатурних та затиральних робіт або призначений для них.

  • утоплення

    1. Смерть від асфіксії (задухи) внаслідок потрапляння рідини, переважно води, в дихальні шляхи.

    2. Процес дії за значенням дієслова *утопити* (у значенні позбавити життя в рідині).

    3. Рідко вживане: стан зануреного у воду предмета або його частини.