утоплення

[utoplɛnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Смерть від асфіксії (задухи) внаслідок потрапляння рідини, переважно води, в дихальні шляхи.

  2. Процес дії за значенням дієслова *утопити* (у значенні позбавити життя в рідині).

  3. Рідко вживане: стан зануреного у воду предмета або його частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утоплення, р. утоплення, д. утопленню, з. утоплення, о. утопленням, м. утопленні, к. утоплення

Більше записів