Древослів

Словник Української Мови

окислення

Буква

1. Хімічна реакція, внаслідок якої атом, молекула або йон втрачає електрони, що супроводжується підвищенням ступеня окиснення елемента; процес з’єднання речовини з киснем.

2. (у техніці, побуті) Утворення оксидів (найчастіше на поверхні металів) під впливом кисню повітря або інших окисників, що часто призводить до зміни властивостей матеріалу (наприклад, іржавіння заліза).

3. (у біохімії, біології) Складовий процес дихання клітин, при якому органічні речовини окиснюються з виділенням енергії, необхідної для життєдіяльності організму.

Приклади вживання

Приклад 1:
В цілому переважає кисла і сильнокисла реакція шахтних порід, особливо в глибоких горизонтах, де відбувається повільне окислення піриту і відсутнє промивання товщі атмосферними опадами. Аналізуючи іонний склад, слід звернути увагу на содове засолення.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
За ознакою зміни ступеня окислення: 77 1) реакції, які йдуть без зміни ступеня окислення – реакції нейтралізації.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Їх ступінь окислення у вільному стані дорівнює 0, а в сполуках з Оксигеном та іншими окисниками вони проявляють ступінь окиснення +2, наприклад: CaO, SrCl2, BaS. 5.8 р-Елементи (елементи основних підгруп III, IV, V, VI іVII, а також VIII, крім гелію).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: t.d. (True) |

Більше записів