Категорія: У

  • уговкування

    Уговкування — дія за значенням дієслова “уговкувати“, тобто процес переконування, умовляння когось, спроба схилити до певної думки або дії шляхом наполегливих розмов.

    Уговкування — результат такої дії, тобто самі переконливі слова, аргументи, якими когось умовляють.

  • уговкувати

    1. Умовляти, переконувати когось, схиляти до чогось тривалими проханнями або вмовляннями.

    2. Домовлятися, досягати згоди щодо чогось шляхом переговорів або обговорення умов.

  • уговкуватися

    1. Довгими розмовами, переконанням або проханнями домагатися чогось від когось; умовляти, умовити когось.

    2. Заст. Укладати угоду, домовлятися про щось; досягати згоди в результаті переговорів.

  • уговор

    1. Діалог, розмова, обговорення чогось; домовленість, що досягається в результаті переговорів.

    2. Умовність, звичай, правило поведінки, прийняте в певному середовищі або для певної ситуації.

    3. Застаріле: обіцянка, обітниця, зарок.

  • уговорити

    1. Переконати когось, схилити до чогось за допомогою переконливих слів, умовлянь; домогтися чиєїсь згоди на щось.

    2. Умовитися, досягти домовленості з кимось про щось (заст., рідко).

  • угодований

    1. (Про тварину) який добре годують, догодовують, щоб він набрав ваги або став сильнішим; відгодований.

    2. (Переносно, розмовне) про людину: ситий, огрядний, товстий.

  • угодованість

    Угодованість — властивість за значенням дієслова “угодовати”; стан, коли сторони ведуть переговори, намагаючись досягти згоди або укласти угоду.

    Угодованість — здатність або нахил до поступок, компромісів, до знаходження взаємоприйнятних рішень у переговорах.

  • угодованство

    Угодованство — це політика поступок, пристосування до вимог іншої сторони (часто ворога чи супротивника) задля уникнення конфлікту або досягнення тимчасової вигоди, що супроводжується відмовою від принципових позицій.

    Угодованство — це поведінка або діяльність угодовця, тобто людини, яка схильна до такої політики пристосування та поступок.

  • угодовець

    Угодовець — прибічник угодовства, тобто політики компромісів і поступок, часто на шкоду принциповим позиціям, з метою досягнення тимчасової згоди з противником або владою.

    Угодовець — історична назва представника поміркованого крила українського національного руху в Галичині кінця XIX — початку XX століття, який виступав за політичну співпрацю (угоду) з польськими політичними колами Австро-Угорської імперії.

  • угодовство

    1. Політична тактика, що полягає в поступках, компромісах, укладанні угод з правлячими верствами або владою для досягнення часткових цілей, часто з відмовою від принципових позицій або боротьби за радикальні зміни.

    2. Загальніше — поведінка, позиція або діяльність, заснована на пошуку компромісу, узгодженні інтересів шляхом взаємних поступок.