1. Такий, що став зрозумілим, ясним; усвідомлений, осмислений.
2. (У логіці, філософії) Такий, що отримав чітке визначення, дефініцію; точно окреслений за змістом.
Словник Української
1. Такий, що став зрозумілим, ясним; усвідомлений, осмислений.
2. (У логіці, філософії) Такий, що отримав чітке визначення, дефініцію; точно окреслений за змістом.
1. Зрозуміти щось повністю, усвідомити зміст, сутність чогось; зробити для себе ясним, зрозумілим.
2. Роз’яснити комусь, пояснити щось так, щоб стало зрозумілим; довести до чиєїсь свідомості.
1. Робити зрозумілим, ясним для розуміння; усвідомлювати, осмислювати.
2. Докладно пояснювати, роз’яснювати щось комусь, щоб воно стало зрозумілим.
1. Ставати зрозумілим, ясним для когось; усвідомлюватися, осмислюватися.
2. (у пасивному стані) Отримувати чітке визначення, точне формулювання; визначатися, з’ясовуватися.