1. Який робить щільнішим, збільшує щільність чогось, сприяє ущільненню.
2. (у техніці, буд-ві) Призначений для ущільнення, стиснення матеріалів або з’єднань для запобігання проникненню рідин, газів тощо.
Словник Української
1. Який робить щільнішим, збільшує щільність чогось, сприяє ущільненню.
2. (у техніці, буд-ві) Призначений для ущільнення, стиснення матеріалів або з’єднань для запобігання проникненню рідин, газів тощо.
1. Робити щільнішим, збільшувати щільність чогось, зменшувати проміжки між частинами речовини або предметами.
2. Стискати, утрамбовувати щось для займання меншого об’єму або надання більшої монолітності.
3. Перен. Посилювати, робити більш насиченим, концентрованим за змістом або часом (наприклад, ущільняти графік, роботу).
1. Ставати щільнішим, густішим, компактнішим; зменшуватися в об’ємі за рахунок зближення частин або видалення порожнеч.
2. Збільшувати свою концентрацію, частоту або інтенсивність на певній ділянці чи в певний період часу.
3. Про матеріал, тканину: набувати більшої щільності плетіння або структури.
1. Різко, з силою затиснути, защемити щось або когось, змусити замовкнути.
2. Перен. Примусити когось припинити щось робити або говорити, зупинити, приборкати.
1. (розм.) Стати тихим, затихнути, припинити шуміти або галасувати; заспокоїтися.
2. (перен., розм.) Припинити активні дії, суперечку; замовкнути, зволікати.
1. (розм.) Затихнути, припинити шуміти або розмовляти; замовкнути.
2. (перен., розм.) Припинити активну діяльність, заспокоїтися; завмерти.
1. Пов’язаний з уявною, неіснуючою конституцією або конституційними нормами, що не мають реальної юридичної сили та є лише фікцією, часто вживається для критичної характеристики формальних, нефункціональних правових інститутів.
2. Стосовний до теоретичних, абстрактних або ідеалізованих принципів конституціоналізму, що не знайшли практичного втілення в дійсному законодавстві.
Уявноодиничний — такий, що має значення уявної одиниці (позначається як i або j) в математиці, зокрема в теорії комплексних чисел, де i² = -1.
У математиці, зокрема в теорії матриць та комплексному аналізі — пара комплексних чисел, які мають однакові дійсні частини та протилежні за знаком уявні частини; числа виду a + bi та a − bi.