уявноконституційний

1. Пов’язаний з уявною, неіснуючою конституцією або конституційними нормами, що не мають реальної юридичної сили та є лише фікцією, часто вживається для критичної характеристики формальних, нефункціональних правових інститутів.

2. Стосовний до теоретичних, абстрактних або ідеалізованих принципів конституціоналізму, що не знайшли практичного втілення в дійсному законодавстві.

Приклади:

Відсутні