Значення
-
Пов’язаний з уявною, неіснуючою конституцією або конституційними нормами, що не мають реальної юридичної сили та є лише фікцією, часто вживається для критичної характеристики формальних, нефункціональних правових інститутів.
-
Стосовний до теоретичних, абстрактних або ідеалізованих принципів конституціоналізму, що не знайшли практичного втілення в дійсному законодавстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уявноконституційний, р. уявноконституційного, д. уявноконституційному, з. уявноконституційного, о. уявноконституційним, м. уявноконституційнім, к. уявноконституційний