умовляння

[umoʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням умовляти — переконування когось, спонукання до чогось шляхом доводів, прохань або обіцянок.

  2. Результат такої дії — домовленість, угода, досягнута внаслідок переговорів або обговорення умов.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. умовляння, р. умовляння, д. умовлянню, з. умовляння, о. умовлянням, м. умовлянні, к. умовляння

Більше записів