Словник Української Мови
1. Примушувати заспокоїтися, перестати шуміти, галасувати або плакати; заспокоювати, утихомирювати.
2. Послаблювати, зменшувати інтенсивність чогось (наприклад, біль, відчуття); приносити спокій, полегшення.
3. (переносно) Припиняти, зупиняти явище, процес або активність, що викликає занепокоєння; приборкувати.
1. Ставати спокійним, затихнути, припинити шум, рух або збудження.
2. Зменшувати інтенсивність, силу (про явища природи, відчуття тощо).
3. Припиняти бурхливі прояви почуттів, емоцій; заспокоюватися.
1. Заспокоїти, приборкати сильні почуття, емоції або пристрасті; зменшити інтенсивність їх прояву.
2. Пом’якшити, зменшити силу, гостроту чогось (наприклад, біль, голод, спрагу).
3. Задовольнити певну потреба або бажання, що викликає внутрішній неспокій.
1. Зменшити інтенсивність своїх проявів, стати спокійнішим, затихнути (про почуття, емоції, явища тощо).
2. Припинити активну діяльність, заспокоїтися, знайти спокій (про людину або групу людей).
Уродженець або громадянин Уганди, держави в Східній Африці.
Представник народу або етнічної групи, що мешкає на території Уганди.
угандійка — жінка або дівчина, яка є громадянкою або постійною мешканкою Уганди, держави в Східній Африці.
1. Який стосується Уганди, її території, населення, культури або державності.
2. Який характерний для Уганди або її мешканців.
1. Переслідуючи, наздогнати когось, щось; наздогнати, дігнати.
2. Завдати шкоди, збитків переслідуванням, нападом; наганяти.
3. Розмовне. Швидко йти, їхати кудись; мчати, поспішати.
1. Токсичний вплив чадного газу на організм людини, що призводить до отруєння, часто зі смертельним наслідком.
2. Стан сильного хвилювання, запалу, емоційного піднесення, що охоплює людину або групу людей; ейфорія, захоплення.
3. Заст. Стан сп’яніння, оп’яніння; сильне алкогольне сп’яніння.