Значення
-
Примушувати заспокоїтися, перестати шуміти, галасувати або плакати; заспокоювати, утихомирювати.
-
Послаблювати, зменшувати інтенсивність чогось (наприклад, біль, відчуття); приносити спокій, полегшення.
-
(переносно) Припиняти, зупиняти явище, процес або активність, що викликає занепокоєння; приборкувати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я угомонюю, ти угомонюєш, він угомонює, ми угомонюємо, ви угомонюєте, вони угомонюють