уродженець

[urodʒɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Той, хто народився в певному місці (населеному пункті, краї, регіоні тощо).

  2. (переносно) Той, хто за своїми якостями, переконаннями ато діяльністю глибоко належить до певного середовища, є його типовим представником.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уродженець, р. уродженця, д. уродженцеві, з. уродженця, о. уродженцем, м. уродженцеві, к. уродженцю

Більше записів