Категорія: Р

1. Припинити існування як організована структура, офіційно скасувати свою діяльність або організаційну єдність (про військову частину, установу, підприємство, колектив тощо).

2. Розпастися, перестати діяти як цілісна група, об’єднання (про організацію, команду, угруповання).

3. Втратити свою попередню форму, структуру; роз’єднатися, розпастися на складові частини.

Розфукувати — у технічній термінології (зокрема, у металургії або обробці матеріалів) означає розділити, роз’єднати або демонтувати з’єднані елементи (наприклад, деталі, вузли), які були попередньо закріплені за допомогою фугування — щільного стикування.

Розфукуватися — розмовне, експресивне слово, що означає розсердитися, розлютуватися, втратити самовладання через сильне роздратування або гнів.

1. Розтратити, розгуляти майно, гроші, втратити господарську ощадливість; розбеститися в поводженні з майном.

2. (переносно) Втратити дисципліну, організованість, почати поводитися безладно, недбало.

1. Розгубитися, розтратитися, втратити своє майно або статки через неощадливість, марнотратство або невміле господарювання.

2. Розпорошити свої сили, втратити організованість, дисципліну; розбалагуритися, розніжитися.

1. Швидко взяти, захопити, розібрати багато чого або все, що є, часто виявляючи при цьому жадібність, метушливість.

2. Розділити, розподілити між собою (про групу людей), швидко і жадібно захопивши частини чогось.

3. Розтягнути, розірвати на частини або розхитати, зламати від сильного, різкого руху (про предмет).

1. Розібрати, розподілити між собою щось, хапаючи, відбираючи один в одного (про кількох осіб).

2. Розібрати, захопити собі (про багатьох, кожного з групи).

3. Розігнатися, набрати швидкість (про транспортний засіб).

1. Швидко, хапаючи, розбирати, розтягувати, розносити (переважно про багато людей).

2. Розділяти між собою, привласнювати (майно, землю, владу тощо), часто нечесно або з використанням сили.