Словник Української
1. (про вогонь, полум’я) Розгорітися сильніше, почати палати інтенсивніше внаслідок роздмухування; розгорітися.
2. (переносно, розмовне) Розлютитися, розгніватися; набратися сміливості, нахабства.
3. (переносно, розмовне) Значно посилитися, збільшитися (про почуття, явище, процес).
Роздмухнути — інтенсивно роздути, розгорнути вогонь або полум’я, змусити горіти сильніше та яскравіше, зазвичай за допомогою дуття або обмахування.
Роздмухнути — переносно: активізувати, посилити, розпалити (почуття, конфлікт, суперечку тощо), надати чомусь більшої сили або гостроти.
Роздмухнути — розмовне: значно збільшити в об’ємі, розпухнути (частіше про частини тіла від удару або запалення).
1. Розгорітися сильно, полум’ям, почати інтенсивно горіти (про вогонь, багаття тощо).
2. Перен. Розлютитися, розгніватися, втратити самовладання від сильного почуття обурення чи злості.
3. Розкритися, розпуститися, набути пишноти (книжн., часто про квіти, вітрила).
Роздмухуваний (прикметник) — такий, що його роздмухали, роздули, надали чомусь більших розмірів або значення, ніж воно має насправді.
Роздмухуваний (прикметник) — такий, що його розпалили, розгорілий (про вогонь, полум’я).
1. Дія за значенням дієслова “роздмухувати” — інтенсивне розгортання, посилення або розпалювання чогось (наприклад, вогню, конфлікту, емоцій).
2. У технічних та промислових контекстах — процес примусового подавання повітря або іншого газу для інтенсифікації горіння, окиснення або вентиляції.
1. Сильним дуттям розгортати, розпалювати вогонь, полум’я; роздувати.
2. Перен. Посилювати, активізувати, робити інтенсивнішим (почуття, явище, процес тощо).
3. Розг. Сильно надувати, збільшувати в об’ємі (щось порожнє або еластичне).
1. (про вогонь, полум’я) Розгорятися сильніше, посилюватися через роздмухування, набігати повітрям.
2. (переносно, про почуття, конфлікт тощо) Розпалюватися, загострюватися, набирати сили та інтенсивності.
1. (заст.) Те саме, що роздобуток — те, що здобуто, набуто в результаті якоїсь діяльності, переважно про матеріальні цінності, коштовності.
2. (перен., заст.) Користь, вигода, прибуток, які отримують від чогось.
3. (перен., заст.) Успіх, здобуток, перемога (наприклад, у полюванні, боротьбі).
1. Зробити добрим, лагідним, прихильним; пом’якшити, улестити когось.
2. (перен., розм.) Підсилити, збагатити чимось, додати інтенсивності; покращити якість чогось (наприклад, смак страви).
3. (діал.) Дарувати, наділити когось чимось у великій кількості; щедро обдарувати.
1. Стати добрим, добрішим; пом’якшати, стати привітнішим, увічливішим (про людину).
2. Розмовне. Дати комусь грошей, подарунок, зробити послугу з корисливих міркувань; дати хабар.
3. Розмовне. Зробити щедрий внесок, пожертву на щось; щедро наділити когось чимось.