Словник Української
1. Сукупність творів (п’єс, музичних творів, танців тощо), які виконуються в театрі, на концертній естраді, в кіно або окремим виконавцем за певний період.
2. Круг творів, які виконує окремий артист, музичний колектив або які становлять творчу спадщину якого-небудь автора.
3. (перен.) Набір прийомів, способів дії, типових для кого-, чого-небудь; набір чогось, що постійно вживається, застосовується.
1. Стосовний до репертуару, властивий йому; такий, що входить до репертуару.
2. У складних термінологічних назвах: такий, що має постійний, затверджений репертуар (про театр, кінотеатр тощо).
Телеграфний апарат для автоматичного отримання та перфорації паперової стрічки з кодовими отворами, що відповідають телеграфним сигналам.
Пристрій для автоматичного читання інформації з одного носія (наприклад, перфокарти) та перенесення її шляхом пробивання отворів на інший носій (наприклад, перфострічку).
1. Стосується реперфоратора — телеграфного апарату для автоматичного запису повідомлень на паперову стрічку шляхом пробивання в ній отворів у певному коді.
2. Призначений для роботи з реперфоратором або властивий йому.
1. (мед.) Повторне проколювання або пробивання отвору в тканинах організму, зокрема в барабанній перетинці, для відновлення дренажу або вентиляції.
2. (тех.) У телетайпній та обчислювальній техніці — процес автоматичного перебивання інформації з однієї перфострічки на іншу, часто з можливістю одночасної редакції даних.
1. (іст.) У музичній термінології XVIII–XIX століть — позначення повторення, репризи, а також музичного твору, що містить повторювані фрази або частини.
2. (заст.) Сигнал, команда або знак до повторення чогось; повторення дії, вправи тощо за таким сигналом (наприклад, у військовій справі або при навчанні).
3. (спец., заст.) У годинниковому справі — механізм повторного удару (дзинькання) у годиннику або годиннику з боєм, який за спеціальним приводом повторює останній відбитий час.
1. Механізм у годиннику (переважно кишеньковому), який при натисканні на спеціальну кнопку або важель відбиває (повторює) час останнього боя, що дозволяє дізнатися його в темряві або не дивлячись на циферблат.
2. Годинник, обладнаний таким механізмом (скорочене від “годинник-репетир”).
1. Такий, що проходить репетицію, підготовку до публічного виконання чи презентації; відпрацьований, завчасно відтренований.
2. (У театрі, музиці) Такий, що стосується репетиції або призначений для неї.
1. Систематичне повторення, відпрацювання певних дій, навичок або творчого матеріалу (наприклад, музичного твору, ролі, танцю) з метою їх вдосконалення та підготовки до публічного виконання.
2. Процес проведення репетиції, тренувального заняття колективу (оркестру, трупи, команди) для підготовки спільної роботи.
1. Багаторазово повторювати, відточувати виконання чого-небудь (переважно творчого характеру: ролі, музичного твору, танцю тощо) для підготовки до публічного виступу або іспиту.
2. Проводити репетицію, займатися відпрацюванням, підготовкою вистави, концерту, програми.
3. (У значенні “репетувати”) Гучно, навмисно багаторазово повторювати щось; учити напам’ять шляхом багаторазового повторення (застаріле).