роздобуток

1. Те, що дістають, здобувають додатково до основної частини; додатковий прибуток, надбання.

2. (у множині) Додаткові матеріальні блага, кошти, одержані як винагорода або прибуток від чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |