Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “розклеювати” — процес розміщення, приклеювання плакатів, оголошень, афіш тощо на різних поверхнях у громадських місцях.
2. Сукупність розклеєних плакатів, оголошень, афіш або інших друкованих матеріалів, що висівляються з інформаційною, рекламною чи агітаційною метою.
3. (у поліграфії) Процес розділення (розклеювання) зшитих або скріплених аркушів відбитої паперової продукції (наприклад, блоців, книжкових тетрадей) для подальшого оправлення.
1. Який багато, голосно або тривало клекоче (про гусей та інших птахів).
2. Розмовне. Який багато, голосно й безладно розмовляє, базікає; балакучий.
1. Про гусей, качок та інших птахів: почати голосно й тривало клекотати, видавати характерні крики.
2. Перен., розм. Про людину: почати голосно, безладно й тривало говорити, сперечатися або скаржитися; базікати.
1. (про птахів, особливо курчат) Почати клекотіти, видавати характерні звуки (клекотання), часто через збудження, тривогу або при висиджуванні яєць.
2. (переносно, розмовне) Сильно розхвилюватися, знервуватися, втратити самовладання через хвилювання, обурення або нетерпіння.
1. (про металеві деталі) Такий, що був з’єднаний за допомогою клепки, а потім ці з’єднання розібрали, зруйнували.
2. (перен., розм.) Розкутий, розхрістаний, неохайний (переважно про одяг, зачіску).
3. (перен., розм.) Дуже втомлений, знесилений; такий, що втратив здатність до дії, концентрації.
1. Властивість за значенням дієслів “розклепати” та “розклепатися”; стан, коли щось розклепане, роз’єднане або пошкоджене в результаті клепання.
2. Перен. Розгубленість, втрата здатності зосереджуватися, збентежений або пригнічений психічний стан, що виникає внаслідок сильного виснаження, стресу або несподіваних подій.
1. Роз’єднати, розігнувши кінці заклепок, якими було з’єднано металеві деталі.
2. Розібрати, розняти щось, що було міцно збите або зібране (переносно).
3. Розбити, розтрощити, сильно пошкодити ударом (розмовне).
1. Розігнутися, розійтися в місці клепання (про з’єднання, скріплене заклепками).
2. Розпастися, розвалитися, втратити цілісність (переносно, часто про колектив, стосунки тощо).
3. Розкритися, розстебнутися (про одяг, особливо на кнопках або ґудзиках).
1. Роз’єднати, розігнути клепки (заклепки), якими були з’єднані металеві деталі.
2. Розігнути, розплющити кінці цвяхів, болтів, заклепок тощо, що були загнуті або розклепані для кріплення.
3. Перен., розм. Розслабити, знесилити когось; призвести до стану повної апатії, безсилля.
1. Розігнутися, розкритися після клепіння (про металеві предмети, з’єднання).
2. Розхитатися, розігнутися в місці кріплення (про частини механізмів, конструкцій).
3. Перен. Розслабитися, втратити зібраність, дисциплінованість; розгулятися.