Категорія: Р

  • розкормити

    1. Догоджуючи, надмірно годувати, призвести до зайвої ваги, ожиріння (про тварин або людей).

    2. Розпестити, зіпсувати надмірною увагою, задоволенням бажань (переважно про дітей).

  • розкормитися

    1. Про тварину: набути надмірної товстоти через рясне годування, стати занадто гладким, огрядним.

    2. Переносно про людину: сильно погладшати, набрати зайвої ваги.

    3. Переносно, розмовне: стати багатим, заможнішим, часто через легкий заробіток або життя в достатку (з відтінком несхвалення).

  • розкормлений

    1. Про тварину або людину: такий, що став дуже товстим через надмірне годування, надмірно годуваний.

    2. Переносно. Про рослину: така, що має надмірно розвинені, буйні пагони або листя через надсичення добривами.

    3. Переносно, зневажл. Про організацію, установу тощо: така, що розбухла, має надмірно розширену структуру або штат.

  • розкормлювання

    Процес або дія за значенням дієслова “розкормлювати” — доведення тварини до стану надмірної товстоти через інтенсивне годування, часто з метою підготовки до забою.

    У переносному значенні — надмірне пещення, балування когось, що призводить до псування характеру або поведінки.

  • розкормлювати

    1. Доводити тварину до стану надмірної товстоти через інтенсивне або неправильне годування; перегодовувати.

    2. Перен. Розбещувати, розпещувати когось, задовольняючи всі бажання та позбавляючи необхідних обмежень.

  • розкормлюватися

    1. Ставати надмірно товстим, ожирілим через надмірне харчування або спеціальне відгодовування (про тварин).

    2. Перен. Набирати зайвої ваги, ставати гладким, ситим; розтліватися від достатку та бездіяльності (про людей).

  • розкорчований

    1. Такий, що піддався розкорчовуванню; очищений від корчів, пнів, чагарників (про ділянку землі).

    2. Перен. Розпоряджений, упорядкований, пристосований для життя або господарської діяльності (про територію, місцевість).

  • розкорчовка

    Процес видалення корчів (пеньків) та коріння з ґрунту після вирубки дерев або розчищення ділянки від чагарників.

    Період, коли проводиться розчищення землі від корчів, зазвичай у сільськогосподарських або лісогосподарських роботах.

  • розкорчовування

    Процес видалення корчів, пнів та кореневищ із землі після вирубки лісу або розчищення ділянки від деревної рослинності.

    Переносно: дія за значенням «розкорчувати(ся)»; ліквідація застарілих, консервативних явищ, перешкод або засад на шляху розвитку чогось.

  • розкорчовувати

    1. Викорчовувати, виривати з корінням кущі, дерева, пні тощо, очищаючи ділянку землі для господарських потреб.

    2. Перен. Викорінювати, ліквідувати щось застаріле, шкідливе або небажане.