розкорчовування

[rozkort͡ʃoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес видалення корчів, пнів та кореневищ із землі після вирубки лісу або розчищення ділянки від деревної рослинності.

  2. Переносно: дія за значенням «розкорчувати(ся)»; ліквідація застарілих, консервативних явищ, перешкод або засад на шляху розвитку чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкорчовування, р. розкорчовування, д. розкорчовуванню, з. розкорчовування, о. розкорчовуванням, м. розкорчовуванні, к. розкорчовування

Більше записів