drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Р

  • розкручуватися

    1. Переходити в обертальний рух, починати крутитися; набирати обертів (про механізми, пристрої тощо).

    2. Поступово розвиватися, поширюватися, набирати сили, популярності (про процеси, явища, діяльність, бізнес тощо).

    3. Розгортатися, розпускатися, втрачаючи скручений, згорнутий або накручений стан (про нитки, дроти, коси тощо).

    4. Розплутуватися, ставати вільним від чогось, що обвивало або стримувало.

    5. Розслаблятися, втрачати внутрішню зібраність, дисциплінованість; дозволяти собі більше свободи в діях або поведінці (розмовне).

  • розкряжований

    Розкряжований — такий, що піддався розкряжуванню; розпиляний, розколотий, розрубаний (переважно про деревину).

  • розкряжовування

    1. (ліс., техн.) Процес розпилювання стовбурів дерев на окремі частини (кряжі) спеціальними машинами або вручну; поділ деревини на сортименти.

    2. (перен., рідко) Розчленовування, поділ чогось цілого на окремі складові частини.

  • розкряжовувати

    Розпилювати стовбур дерева на окремі частини (кряжі), зазвичай після зрізання та очищення від сучків.

  • розкряжовуватися

    1. (про деревину) Розпилюватися на окремі частини (кряжі) для подальшого використання; розділяти стовбур дерева на сортименти.

    2. (перен., розм.) Розташовуватися, розміщуватися широко та вільно, розгалужуватися (про дороги, річки, поселення тощо).

  • розкряжування

    Розкряжування — процес поперечного розпилювання стовбурів дерев або колод на окремі частини (кряжі, чурбаки) для подальшого використання у деревообробці.

    Розкряжування — у лісозаготівлі та деревообробній промисловості: технологічна операція, що є етапом розділки деревини, під час якого відокремлюють комель, вершину та розпилюють стовбур на сортименти відповідно до заданих розмірів та призначення.

  • розкряжувати

    1. Розпилювати деревину на окремі частини (кряжі) для подальшого використання у деревообробці.

    2. Розрізати, розділяти тушу забитої тварини (зокрема великої рогатої худоби) на окремі відруби, частини.

  • розкряжуватися

    1. (про деревину) Розпилюватися на окремі частини (кряжі), заготовки певних розмірів для подальшого використання.

    2. (перен., розм.) Розділятися, розчленовуватися на складові частини; втрачати цілісність.

  • розкрякатися

    1. Про качку або іншу водоплавну птахиню: почати кричати, видавати характерні звуки («кря-кря»).

    2. Перен., розм. Про людину: почати голосно, настирливо або недоладно говорити, скаржитися, лаятися.

  • розкублитися

    1. Розпуститися, розквітнути (про рослини, квіти).

    2. Перен. Стати жвавим, веселим, оживитися; розбадьоритися.