розквітнути

1. Про рослини: почати квітнути, покритися квітами; розпуститися.

2. Перен. Досягти найвищого ступеня розвитку, могутності, сили; стати квітучим, процвітаючим.

3. Перен. Про людину: стати рум’яним, зашарітися (від здоров’я, хвилювання тощо); розцвісти.

Приклади вживання

Приклад 1:
А може, це просто були оденки[7] тих невиразних хотінь та неоформлених прагнень, що роз’ятрює в серцях весна, нашіптуючи облесні слова про майбутнє, розпалюючи спрагу, обіцяючи якісь зміни, якесь простування, яка збуджує і бентежить душі різноманітним насінням, що, замість трояндами розквітнути, проростає частіше цупким полином. Бо життя — це широкомовна, галаслива лотерея з барвистими афішами, запаморочливи­ми плакатами й досконалою рекламою, що провіщає над­звичайні виграші, делікатно замовчуючи, що на один ща­сливий білет припадають тисячі порожніх тонісіньких квитків і брати участь у тиражі можна тільки раз.В інституті весна позначилась іспитовою лихоманкою — недугою, що обпадає тільки студентів.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: дієслово () |