Категорія: Р

  • розцяцькувати

    Розцяцькувати — прикрашати щось надмірно, кічливо, часто без смаку, зайвими деталями або яскравими, крикливими елементами.

    Розцяцькувати — у переносному значенні: ускладнювати, перевантажувати щось (наприклад, текст, виклад думок, план) зайвими деталями, прикрасами, що заважають сприйняттю суті.

  • розцяцькуватися

    1. Надіти на себе яскраві, вишукані або визискувані прикраси, одягнутися пишно та помітно, часто з відтінком надмірності або китчасті.

    2. Перен. Прикраситися, оздобитися чимось (про предмети, приміщення тощо), набути вишуканого, пишного вигляду.

  • розчавити

    1. Сильним тиском або ударом зробити щось пласким, подрібнити, знищити цілісність предмета.

    2. Перен. Жорстоко придушити, знищити когось або щось (про повстання, опір тощо).

    3. Перен. Викликати в комусь глибоке розчарування, пригнічити морально.

  • розчавитися

    1. Розпастися, розколотися на частини від сильного тиску або удару; втратити цілісність, зім’ятися, зруйнуватися під дією зовнішньої сили.

    2. Зазнати поразки, бути повністю знищеним, розгромленим (про військо, угруповання тощо).

    3. Перен. Зазнати важкої психологічної травми, морально впасти, втратити душевні сили (від горя, розчарування).

  • розчавлений

    1. Такий, що був підданий сильному тиску або стисканню, внаслідок чого втратив первісну форму, цілісність або структуру; зім’ятий, сплюснутий.

    2. (У переносному значенні) Пригнічений, зламаний морально або психологічно через важкі переживання, невдачі, розчарування.

  • розчавлювати

    1. Сильно тиснучи, зминаючи або роздавлюючи, знищувати цілісність чогось, перетворювати на м’яку масу, часто з розбризкуванням вмісту.

    2. Перен. Жорстоко пригнічувати, нищити когось або щось, позбавляти сили, волі, життя.

  • розчавлюватися

    1. Роздавлюватися, розплющуватися від тиску, удару або ваги, втрачаючи цілісність форми; перетворюватися на м’яку, розплющену масу.

    2. (перен.) Зазнавати морального пригнічення, відчуття важкого розпачу, втрачати внутрішню опору під впливом негативних обставин або переживань.

  • розчавучити

    1. Роздавлюючи, розплющити, зробити плоским, знищити форму предмета.

    2. Перен. Жорстоко придушити, знищити когось або щось; розгромити.

  • розчавучитися

    Розчавучитися — дієслово, що означає роздавлюватися, розплющуватися під тиском або ударом, втрачати первісну форму через механічний вплив.

    Розчавучитися — (переносно) про людину: втратити волю, енергію, морально зламатися, стати млявим і безсилим.

  • розчал

    1. (морськ.) Трос, яким відтягують щоглу від поздовжньої осі судна для надання їй більшої стійкості.

    2. (тех.) Розтяжка, трос або ланцюг для кріплення щогл, щоглових споруд, антен тощо.