Древослів

Словник Української Мови

розчал

[rozt͡ʃɑl] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    (морськ.) Трос, яким відтягують щоглу від поздовжньої осі судна для надання їй більшої стійкості.

  2. (Техніка) –

    (тех.) Розтяжка, трос або ланцюг для кріплення щогл, щоглових споруд, антен тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розчал, р. розчалу, д. розчалові, з. розчал, о. розчалом, м. розчалі, к. розчале

Більше записів