1. Широко розкрити, розтулити (про очі, повіки).
2. Розкрити, розтулити що-небудь стиснуте, зімкнене (наприклад, кулак, щелепи).
3. Розгорнути, розплющити щось плоске, зім’яте або згорнуте (наприклад, лист металу).
Словник Української Мови
Буква
1. Широко розкрити, розтулити (про очі, повіки).
2. Розкрити, розтулити що-небудь стиснуте, зімкнене (наприклад, кулак, щелепи).
3. Розгорнути, розплющити щось плоске, зім’яте або згорнуте (наприклад, лист металу).
Приклад 1:
Але Андрій вже не міг розплющити очей. VI То була неділя, а це почався будень.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Голова гуде, і йому ліньки розплющити очі. А сестра, сестра його любая, жалібниця вірная, Наталочка, журиться.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”