drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Р

  • ревмокардит

    Ревмокардит — запальне ураження оболонок серця (ендокарда, міокарда, перикарда), що розвивається як ускладнення гострої ревматичної лихоманки, спричиненої стрептококовою інфекцією.

  • ревне

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • ревнивець

    1. Людина, яка схильна до ревнощів; той, хто ревнує когось до когось.

    2. (переносне значення) Той, хто надмірно охороняє, обстоює щось, ревно захищає свої права, переконання тощо.

  • ревнивий

    1. Який відчуває ревнощі, заздрість до успіхів, переваг інших; сповнений ревнощів.

    2. Який виражає ревнощі або свідчить про них.

    3. Який прагне зберегти, не поділитися з кимось своїми почуттями, прихильністю, увагою дорогої людини; власницький у коханні.

    4. Який старанно, старанно і з відданістю ставиться до чогось; ретельний, сумлінний (застаріле).

  • ревнивиця

    1. Жінка або дівчина, яка схильна до ревнощів, відчуває постійну або сильну підозрілість щодо вірності, прихильності коханої людини або конкурентки.

    2. Переносно: жінка, яка надмірно прагне володіти чимось повністю, не терпить жодного співпереживання чи конкуренції (наприклад, у професійній сфері, мистецтві).

  • ревнивість

    Ревнивість — почуття власницького ставлення до когось, супроводжуване недовірою, підозрами у невірності, зраді та страхом втратити улюблену особу.

    Ревнивість — заздрість до успіхів, досягнень, переваг іншої людини, бажання володіти тим, що має хтось інший.

    Ревнивість — надмірна старанність, ретельність у відстоюванні, охороні чого-небудь (наприклад, своєї репутації, прав, принципів).

  • ревниво

    1. Прислівник до слова “ревнивий”; виражаючи ревнощі, з ревнощами.

    2. Уживається для позначення стану заздрості, небажання ділитися кимось або чимось; заздрісно, власницьки.

    3. Старанно, наполегливо, з великим завзяттям і відданістю; ретельно, старанно.

  • ревний

    1. Який ревно, з ревним звуком; гучний, оглушливий.

    2. Який викликає рев, гуркіт; громовий.

    3. Який виражає рев, скаргу; жалібний, стогнучий.

  • ревнитель

    1. Людина, яка ревно, старанно та самовіддано дбає про щось, відстоює якісь ідеї, принципи або традиції; прихильник, поборник чогось.

    2. (застаріле) Людина, яка відрізняється ревнощами, заздрісним ставленням до когось; заздрісник.

  • ревнителька

    1. Жінка, яка ревно, старанно та самовіддано дбає про щось, відстоює якісь ідеї, принципи або традиції; захисниця, поборниця чогось.

    2. (застаріле) Жінка, яка відрізняється ревністю, заздрісним ставленням до когось, переслідує інших через ревнощі.