1. Людина, яка ревно, старанно та самовіддано дбає про щось, відстоює якісь ідеї, принципи або традиції; прихильник, поборник чогось.
2. (застаріле) Людина, яка відрізняється ревнощами, заздрісним ставленням до когось; заздрісник.
ревнитель
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І Хомяков[591], Русі ревнитель, Москви, оте[че]ства любитель, О юпкоборцеві[592] восплач. І вся, о Русская беседа[593], Во глас єдиний ісповєдуй Свої гріхи.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
Ревнитель істини, духовний богочтець. t словом, й розумом, і житієм мудрець; Любитель простоти і від суст свободи.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |