ревниво

1. Прислівник до слова “ревнивий”; виражаючи ревнощі, з ревнощами.

2. Уживається для позначення стану заздрості, небажання ділитися кимось або чимось; заздрісно, власницьки.

3. Старанно, наполегливо, з великим завзяттям і відданістю; ретельно, старанно.

Приклади:

Приклад 1:
Холодна й егоїстична, яку тримають «для себе» як знаряддя самовивищення над загалом, ревниво зберігають і не розтрачують на інших. Неструктурована й аморфна і водночас поверхова — про все потроху і ні про що глибинно (колись Тарас Іванович Франко перекладав слово «ерудиція» як «нахапаність»).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Потiм прийшла мисль, що художник чомусь ревниво береже пiдступи до свого внутрiшнього свiту. Це припущення здалося цiлком правдивим, коли я пригадала нашу розмову.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
(Останнiй вже заспокоївся i тiльки зрiдка ревниво дивився на Топченка, що вiв розмову з його дружиною). Гроза безперечно не дала б можливости провести час так, як хотiлося б. Звичайно, хазяїн виноградникiв, Бергман, що до нього їхали, улаштував би непоганий пiкнiк i в своїх кiмнатах, але все-таки цей пiкнiк був би багато гiрший за той, що його хотiли улаштувати на свiжому повiтрi, i, значить, залишалося все-таки благати фортуну, щоб вона не зiпсувала грозою добрий день.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”