Категорія: Р

1. (географія) Невеликий острів у Червоному морі біля узбережжя Ємену, відомий своїми кораловими рифами та підводним світом.

2. (історична географія) Старовинна назва острова в Червоному морі, який у різні періоди історії також називався Рузом або Дахлак-Кебир; нині входить до архіпелагу Дахлак (Еритрея).

1. Колективний орган, що здійснює редагування, планування та контроль випуску періодичного видання (газети, журналу), наукового збірника, серії книг тощо; група редакторів.

2. Назва такого колективного органу як установи або структурного підрозділу видавництва, наукової установи, закладу вищої освіти.

Редоксаза — фермент класу оксидоредуктаз, який каталізує окисно-відновні реакції в клітинах, зокрема відновлення дисульфідних зв’язків у білках під час їхнього фолдингу або за умов окисного стресу.

1. Фізико-хімічний метод аналізу, заснований на вимірюванні потенціалу окисно-відновної (редокс) реакції для визначення концентрації речовини або характеристики процесу.

2. Розділ аналітичної хімії, що вивчає теорію та методи окисно-відновного титрування (редокс-титрування).

1. Фізико-хімічна величина, що характеризує здатність хімічної речовини або середовища приєднувати або віддавати електрони в окисно-відновних реакціях; зазвичай вимірюється в мілівольтах (мВ) щодо стандартного водневого електрода.

2. Показник інтенсивності окисно-відновних процесів у біологічних системах (наприклад, у ґрунті, воді, клітинних структурах), що вказує на ступінь їх окисненості або відновленості.

1. Методологічний принцип у науці, що полягає в зведенні складних явищ, процесів або систем до їхніх простіших складових елементів і поясненні цілого через властивості цих елементів.

2. Філософська позиція або напрям, що вважає можливим і достатнім повне пояснення явищ вищого рівня організації (наприклад, біологічних, психічних, соціальних) мовами та законами рівня нижчого (наприклад, фізико-хімічного).

3. У біології та медицині — підхід, що розглядає організм лише як суму його фізіологічних або молекулярних процесів, нехтуючи цілісністю.

1. Зменшення, послаблення, скорочення чого-небудь (наприклад, редукція витрат, редукція тиску).

2. У лінгвістиці — ослаблення чіткості вимови голосних звуків у ненаголошених складах, а також зникнення деяких звуків у слові.

3. У техніці — пристрій для зниження тиску або температури рідини, газу та регулювання їх подачі; знижувальний редуктор.

4. У хімії — процес, протилежний окисненню, при якому атом або йон приєднує електрони, що супроводжується зниженням ступеня окиснення елемента.

5. У біології — зменшення розміру, спрощення структури або повне зникнення органу чи тканини в процесі еволюції.

6. У математиці — перетворення, спрощення виразу або рівняння; приведення подібних членів.

7. У мистецтві — зменшення, спрощення форми; технічний прийом зменшення масштабу копії порівняно з оригіналом.