1. Методологічний принцип у науці, що полягає в зведенні складних явищ, процесів або систем до їхніх простіших складових елементів і поясненні цілого через властивості цих елементів.
2. Філософська позиція або напрям, що вважає можливим і достатнім повне пояснення явищ вищого рівня організації (наприклад, біологічних, психічних, соціальних) мовами та законами рівня нижчого (наприклад, фізико-хімічного).
3. У біології та медицині — підхід, що розглядає організм лише як суму його фізіологічних або молекулярних процесів, нехтуючи цілісністю.