Розхапаний (від дієслова “розхапати”) — такий, що його швидко або жадібно розібрали, розподілили між багатьма, захопили.
Категорія: Р
-
розхапати
1. Швидко взяти, захопити, розібрати багато чого або все, що є, часто виявляючи при цьому жадібність, метушливість.
2. Розділити, розподілити між собою (про групу людей), швидко і жадібно захопивши частини чогось.
3. Розтягнути, розірвати на частини або розхитати, зламати від сильного, різкого руху (про предмет).
-
розхапатися
1. Розібрати, розподілити між собою щось, хапаючи, відбираючи один в одного (про кількох осіб).
2. Розібрати, захопити собі (про багатьох, кожного з групи).
3. Розігнатися, набрати швидкість (про транспортний засіб).
-
розхапування
1. Процес дії за значенням дієслів “розхапувати” та “розхапуватися”; хапання, захоплення чогось у великій кількості, часто поспіхом, безладно або з корисливими мотивами.
2. Розподіл, розграбування чужого майна, ресурсів, влади або території між кількома особами чи групами, який відбувається швидко, егоїстично та безпорядно.
-
розхапувати
1. Швидко, хапаючи, розбирати, розтягувати, розносити (переважно про багато людей).
2. Розділяти між собою, привласнювати (майно, землю, владу тощо), часто нечесно або з використанням сили.
-
розхитано
1. У спосіб, що виражає нестійкість, хиткість або похитування; так, що розхитується.
2. Переносно: нестійко, нетвердо, з похибками в організації або функціонуванні (про стан, становище тощо).
-
розхитати
1. Надати чому-небудь хиткого, нестійкого положення; похитнути, розгойдати.
2. Переносно: послабити, зробити менш міцним, стійким, порушити цілісність чого-небудь (наприклад, системи, організації, здоров’я).
3. Розмовне: викликати сумніви, похитнути впевненість у чомусь.
-
розхитатися
1. Втратити стійкість, почати хитатися з боку в бік; стати нестійким, нетвердим.
2. Переносно: втратити внутрішню стійкість, рівновагу; стати непостійним, неврівноваженим (про психічний стан, віру, переконання тощо).
3. Розмовне: втратити колишню міцність, міцну спорідненість; стати розхлябаним, розсіяним (про колектив, організацію, дисципліну).
-
розхитування
1. Дія за значенням дієслова “розхитувати” — надання коливальних рухів чомусь, що мало стійке положення; похитування з боку в бік.
2. (переносно) Послаблення, підрив стабільності, цілісності або авторитету чогось (наприклад, системи, дисципліни, здоров’я).
-
розхитувати
1. Надавати чомусь хитаючого руху, змушувати коливатися з боку в бік або вперед-назад.
2. Перен. Послаблювати, робити менш міцним, стійким, порушувати цілісність або стабільність чогось (наприклад, авторитету, здоров’я, дисципліни).
3. Розг. Сильно турбувати, хвилювати когось, виводити з психологічної рівноваги.