Категорія: Р

  • розформовування

    1. Процес дії за значенням дієслова “розформовувати”; демонтаж, розбирання форми (у виробництві, будівництві).

    2. Технологічна операція з видалення ливарної форми після затвердіння виробу, вилучення відлитка.

    3. Перен. Розпуск, ліквідація організованої структури, формування (наприклад, військової частини, підрозділу).

  • розформовувати

    1. Розбирати, розбирати на частини щось, що було сформоване, зібране або складене в певну форму, конструкцію або блок.

    2. У техніці та виробництві: ліквідувати, скасовувати попередньо створену форму (наприклад, організаційну структуру, підрозділ, військову частину або технологічний агрегат).

    3. У політиці та суспільстві: позбавляти колишньої організаційної єдності, структури; розпускати (про організації, об’єднання, формування).

  • розформовуватися

    1. Втрачати певну форму, структуру чи організацію; розпадатися, припиняти існування як сформована одиниця (про колектив, підрозділ, установу тощо).

    2. (у техніці) Позбавлятися форми, що була надана за допомогою лиття, пресування або формувального інструменту; руйнуватися, розсипатися після формування.

  • розформування

    Процес ліквідації або скасування організаційної структури (підрозділу, установи, військового формування тощо), що призводить до припинення її діяльності та розподілу особового складу, майна або функцій.

    Результат такого процесу; стан після ліквідації формування.

  • розформувати

    1. Ліквідувати, скасувати якусь організаційну структуру, установу, підрозділ або формування, розпустити її склад.

    2. Розібрати, розігнати, припинити існування певної групи, об’єднання або колективу.

    3. У військовій справі — ліквідувати штатну структуру військової частини, з’єднання або формування, розподіливши особовий склад та майно.

  • розформуватися

    1. Припинити існування як організована структура, офіційно скасувати свою діяльність або організаційну єдність (про військову частину, установу, підприємство, колектив тощо).

    2. Розпастися, перестати діяти як цілісна група, об’єднання (про організацію, команду, угруповання).

    3. Втратити свою попередню форму, структуру; роз’єднатися, розпастися на складові частини.

  • розфукувати

    Розфукувати — у технічній термінології (зокрема, у металургії або обробці матеріалів) означає розділити, роз’єднати або демонтувати з’єднані елементи (наприклад, деталі, вузли), які були попередньо закріплені за допомогою фугування — щільного стикування.

  • розфукуватися

    Розфукуватися — розмовне, експресивне слово, що означає розсердитися, розлютуватися, втратити самовладання через сильне роздратування або гнів.

  • розхазяйнуватися

    1. Розтратити, розгуляти майно, гроші, втратити господарську ощадливість; розбеститися в поводженні з майном.

    2. (переносно) Втратити дисципліну, організованість, почати поводитися безладно, недбало.

  • розхазяюватися

    1. Розгубитися, розтратитися, втратити своє майно або статки через неощадливість, марнотратство або невміле господарювання.

    2. Розпорошити свої сили, втратити організованість, дисципліну; розбалагуритися, розніжитися.