1. У спосіб, що виражає нестійкість, хиткість або похитування; так, що розхитується.
2. Переносно: нестійко, нетвердо, з похибками в організації або функціонуванні (про стан, становище тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що виражає нестійкість, хиткість або похитування; так, що розхитується.
2. Переносно: нестійко, нетвердо, з похибками в організації або функціонуванні (про стан, становище тощо).
Приклад 1:
Аркадій, чи ви ще спите?» А тепер почуваюсь мляво, розхитано. Сп’яніння ще остаточно не минулося.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”