розсіяний

1. Такий, що не зосереджений на чомусь одному, не здатний зосередити увагу; неуважний, неуважливий.

2. Розкиданий, розміщений на великій площі без єдиного центру; незосереджений.

3. Фіз. Про промені, світло тощо: що зазнав розсіювання, відбитий або відхилений у різних напрямках.

Приклади вживання

Приклад 1:
Був чимось надзвичайно заклопотаний чи збентежений, а від того розсіяний. Повертаючись з оправки й ідучи попереду черідки людей, наглядач минув двері їхньої камери.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикментик () |