розхитувати

1. Надавати чомусь хитаючого руху, змушувати коливатися з боку в бік або вперед-назад.

2. Перен. Послаблювати, робити менш міцним, стійким, порушувати цілісність або стабільність чогось (наприклад, авторитету, здоров’я, дисципліни).

3. Розг. Сильно турбувати, хвилювати когось, виводити з психологічної рівноваги.

Приклади:

Приклад 1:
Але в тому й полягає конкретно-історичне значення Дзюбиної правди для тієї доби: розбивати стереотипи зсередини, вносити нові ідеї, розхитувати догми на звичній для загалу ідеологічній території, послуговуючися впоєною з молоком матері термінологією і системою понять. Адже Евересту не подолати, не освоївши попередньо якихось доступніших вершин… Пам’ятаю, як Іван приносив мені щойно написані сторінки своєї праці, як жадібно я те все вбирала в себе, а потім залюбки передруковувала.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Тодi почала розхитувати його. Робити було дуже незручно, кiльце хиталось вельми мало, але таки хиталось.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”