1. (мед., техн.) Дія за значенням дієслова “оглушувати”; тимчасове або стійке пригнічення слухової функції, втрата чутливості слухового аналізатора внаслідок дії надмірно сильного звуку, акустичної травми, захворювання або впливу лікарських засобів.
2. (перен.) Сильне психічне враження, спантеличеність, приголомшення від раптової, несподіваної новини, події тощо.
3. (техн.) Процес навмисного створення потужного звуку (наприклад, звуковою хвилею, вибухом) для тимчасового виведення з ладу противника шляхом порушення функції органу слуху та рівноваги.