оглушування

[oɦluʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Медицина) –

    (мед., техн.) Дія за значенням дієслова “оглушувати”; тимчасове або стійке пригнічення слухової функції, втрата чутливості слухового аналізатора внаслідок дії надмірно сильного звуку, акустичної травми, захворювання або впливу лікарських засобів.

  2. (Психологія) –

    (перен.) Сильне психічне враження, спантеличеність, приголомшення від раптової, несподіваної новини, події тощо.

  3. (Техніка) –

    (техн.) Процес навмисного створення потужного звуку (наприклад, звуковою хвилею, вибухом) для тимчасового виведення з ладу противника шляхом порушення функції органу слуху та рівноваги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оглушування, р. оглушування, д. оглушуванню, з. оглушування, о. оглушуванням, м. оглушуванні, к. оглушування

Більше записів