Словник Української
Спеціалізований насос, призначений для перекачування, подачі або нагнітання будівельних розчинів (цементних, вапняних, гіпсових тощо), що містять тверді частинки у водному середовищі.
Технічний пристрій для транспортування по трубопроводах рідких сумішей з включеннями абразивних частинок, що застосовується в будівництві та виробництві.
Розчинопомпа — спеціальний насос, призначений для перекачування, подачі або дозування різних розчинів, суспензій або емульсій у промислових, будівельних або сільськогосподарських процесах.
Розчинопомпа — технологічне обладнання, що використовується в будівництві для приготування та транспортування будівельних розчинів (наприклад, цементних, штукатурних) від місця їх затворення до безпосередньої точки укладання.
Розчинопровід — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві, монтажі та обслуговуванні трубопровідних систем для транспортування різних рідин (розчинів, суспензій тощо), зокрема в промислових та комунальних сферах.
Розчиносмок — власна назва фантастичної істоти з циклу творів української письменниці Оксани Лущевської “Країна мрій”, що має здатність розчинятися у повітрі або ставати невидимою.
Який має властивість розчиняти інші речовини; призначений для розчинення.
1. Який може розчинятися, піддаватися розчиненню (переважно про речовини).
2. Який можна розчинити, приготувати як розчин.
1. Процес дії за значенням дієслова “розчинювати” — перетворення твердої, рідкої або газоподібної речовини (розчинюваної) на розчин шляхом її змішування з рідиною (розчинником).
2. (перен., рідк.) Поступове зникнення, втрата чітких меж, розсіювання (наприклад, туману, виду вдалині, образу в пам’яті).
Розчиняльник — хімічна речовина, здатна розчиняти інші речовини (тверді, рідкі або газоподібні), утворюючи однорідну суміш (розчин). Синонім до терміна “розчинник”.
Розчиняльник — технічна назва апарату, пристрою або ємності, призначених для проведення процесу розчинення (наприклад, у промисловості).
Розчиняльниця — жіночий персонаж української міфології та фольклору, здатна своїми чарами або особливими знаннями “розчиняти” (розкривати, знімати замки, відмикати) будь-які двері, скрині, замки, а також розв’язувати найскладніші загадки та життєві ситуації.
Розчиняльниця — у переносному значенні: жінка, яка вміє знаходити вихід зі складних, безвихідних на перший погляд обставин; та, що розгадує таємниці або вирішує заплутані справи.
1. Процес дії за значенням дієслова “розчиняти” — перетворення твердої, рідкої або газоподібної речовини (розчинювача) на однорідну суміш (розчин) шляхом її змішування з рідиною (розчинником).
2. (у хімії та фізиці) Фізико-хімічний процес проникнення молекул або іонів однієї речовини (розчинювача) між молекулами іншої (розчинника) з утворенням стабільної гомогенної системи — розчину.