Словник Української
1. Розширювати, розпушувати щось, що було зчахле, зім’яте або збите; надавати об’ємного вигляду.
2. Розгортати, розкривати щось зім’яте або складене (наприклад, папір, тканину).
3. Перен. Розважати, розраджувати когось, хто засмучений або пригнічений; піднімати настрій.
Розчахуватися — дієслово, що означає розкритися, розквітнути, розпуститися (про квітку, бруньку).
Розчахуватися — переносно: стати помітним, виявитися, проявитися у повній мірі (про почуття, якості, явища).
1. Стати чванливим, зарозумілим; набути ознак чванькуватості, зазнатися.
2. Розпуститися, стати зухвалим, нахабним; розбушуватися.
1. Розсунути, розвести в сторони щось розчеплене, що з’єднує або тримає частини механізму, пристрою тощо (наприклад, кінці підвіски, гака).
2. Роз’єднати, відчепити одну частину від іншої; розімкнути щось зчеплене.
3. Розплющити, широко розкрити (зуби, пальці, рота).
4. Розсунути, розгорнути щось зімкнуте або згорнуте (наприклад, ножиці).
1. Розімкнутися, роз’єднатися, розчепившись (про частини механізму, пристрою, що були з’єднані за допомогою чіпкого зчеплення).
2. Розійтися, розсунутися, переставши щільно прилягати одна до одної (наприклад, про щелепи, зуби).
3. Перен., розм. Розмовляти, сперечатися, вступати в бурхливу розмову або суперечку.
Розчепіра — власна назва села в Україні, розташованого в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області.
Розгорнутий, розкритий, розчепурений (про щось, що має складану або розгалужену структуру, наприклад, про віяло, хвіст, гілля тощо).
Розпатланий, неохайний, з розкуйовдженим волоссям (про людину або її зачіску).
Перен. Надмірно ускладнений, перевантажений деталями, громіздкий (про мову, стиль викладу, художній твір тощо).
Розчепірити — широко розставити, розтулити, розкрити (пальці, ноги, рота тощо).
Розчепірити — розкрити настільки, що утворюється щілина або отвір; розтулити, розхилити.
Розчепірити (розм.) — необачно, надмірно витратити, розтратити гроші або майно.
1. Розставити широко ноги, руки або пальці; розігнути, розтулити щось розчепірене.
2. Розкрити навстіж, широко (рота, очі, двері тощо).
3. Розгорнути, розкрити щось складене, зім’яте (наприклад, папір, одяг).
4. Перен., розм. Зайняти незручно багато місця, розвалитися, незграбно розсівшись або розлігшись.
Розчепірювати — розсувати, розводити в сторони (пальці, ноги, гілки тощо), надаючи чомусь вигляду розчепірки.
Розчепірювати — ставити в незручну, невигідну або смішну позицію; виставляти на посміховисько.