1. Розважати, тішити когось, намагатися розвіяти чиюсь печаль, смуток або журбу.
2. Заст. Давати раду, пораду; радити, наставляти.
розраджувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розводити — заспокоювати, розраджувати. Розволочувати — розбещувати, привчати волочитись («він нам діти розволочує»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |