1. (розмовне) Стало нудним, набридливим, викликає відразу або втому від монотонності, надмірного повторення.
2. (розмовне) Викликало сильне незадоволення, досаду, роздратування.
Словник Української Мови
Буква
1. (розмовне) Стало нудним, набридливим, викликає відразу або втому від монотонності, надмірного повторення.
2. (розмовне) Викликало сильне незадоволення, досаду, роздратування.
Приклад 1:
Плив-плив, плив-плив, що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь: “Коли б, – каже, – умер я в Трої, Уже б не пив сеї гіркої І марне так не волочивсь”. Потім, до берега приставши З троянством голим всім своїм, На землю з човнів повстававши, Спитавсь, чи є що їсти їм.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Це дурне місто вже досить обридло мені…— Обридло? !— А вам ще ні?
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 3:
Йому вже обридло це ниття, й вiн постановив припинити його. — Чого тобi треба вiд мене?
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”