Категорія: Р

  • розширитися

    1. Стати ширшим, збільшитися в ширину або в обсязі; поширитися на більшу площу чи простір.

    2. Збільшитися в кількості, обсязі чи масштабах; набути більшого розмаху, охоплення.

    3. Про коло чи сферу діяльності, знань, інтересів: стати більш різноманітним, всеосяжним.

    4. Про отвір, щілину тощо: стати ширшим, збільшити свій діаметр або просвіт.

    5. Розг. Про людину: набрати ваги, стати повнішим (зазвичай у області талії або грудей).

  • розширний

    1. Який займає велику площу, простягається на значну відстань; широкий, просторий.

    2. Який охоплює багато явищ, питань, деталей; всебічний, ґрунтовний, детальний.

    3. (У лінгвістиці) Про звук, склад: такий, що утворюється з широко розкритою ротовою порожниною.

  • розширник

    1. Спеціальний пристрій або деталь, призначені для збільшення діаметра, довжини або обсягу чогось, для розширення функціональних можливостей іншого пристрою (наприклад, розширник для свердла, розширник оперативної пам’яті комп’ютера).

    2. У мовознавстві — слово або словосполучення, яке розгортає, деталізує та доповнює основну інформацію в реченні, виконуючи роль другорядного члена речення — обставини або прикладки.

    3. У техніці та промисловості — апарат, машина або її частина, що призначена для розширення, подовження чи розгортання чогось (наприклад, труборозширник).

  • розширність

    1. Властивість за значенням прикметника “розширний”; широта, просторість, великий обсяг (про територію, землі тощо).

    2. Масштабність, великий розмах, обширність (про діяльність, підприємство, роботу).

    3. Застаріле: щедрість, великодушність.

  • розширювальний

    1. Призначений для розширення, збільшення обсягу, розміру або меж чогось.

    2. (У техніці) Пов’язаний з розширенням речовини при нагріванні або зміні агрегатного стану; такий, що працює за рахунок цього явища.

    3. (У мовознавстві) Стосуючись до граматичної конструкції, яка вводить додаткову, необов’язкову інформацію до основного вислову.

  • розширюваний

    1. Такий, що може бути розширений, збільшений за обсягом, розмірами, можливостями тощо; придатний для розширення.

    2. У комп’ютерній термінології — про програмне забезпечення, апаратну архітектуру або систему: такий, до якого можна додавати нові функції, модулі або компоненти без зміни базової структури.

  • розширюваність

    1. Властивість системи, програмного забезпечення або пристрою, що полягає в можливості її/його подальшого вдосконалення, додавання нових функцій, компонентів або модулів без необхідності повної зміни базової архітектури.

    2. У техніці та інформатиці — характеристика, що означає здатність технічного рішення або стандарту до гнучкого нарощування можливостей та адаптації до нових вимог.

  • розширювання

    1. Дія за значенням дієслова “розширювати” — процес збільшення розмірів, обсягу, масштабів чогось або поширення на більшу територію, коло явищ тощо.

    2. (фіз.) Збільшення лінійних розмірів тіла або об’єму речовини внаслідок нагрівання, зміни тиску тощо; теплове розширення.

    3. (тех.) Процес збільшення діаметра або перерізу порожнистого виробу (наприклад, труби) шляхом механічного впливу.

    4. (перен.) Поступове збільшення, поширення, розвиток чого-небудь (наприклад, кола обов’язків, сфери діяльності, можливостей).

  • розширювати

    1. Робити ширшим, збільшувати в ширину або в обсязі.

    2. Збільшувати кількість, обсяг, масштаб чогось; поширювати сферу дії, впливу, застосування.

    3. Додавати нові елементи, частини або аспекти до чогось, роблячи більш повним, різноманітним або детальним.

  • розширюватися

    1. Ставати ширшим, більшим у ширину або обсягом; збільшувати свої розміри, простір.

    2. Охоплювати нові території, сфери діяльності чи коло явищ; поширюватися.

    3. Набувати більшої глибини, повноти або різноманітності; збагачуватися новими елементами, деталями.